Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баришування, -ня, с. Торгашество, барышничанье.
Букурія, -рії, ж. и въ томъ же значеніи Ум. букурійка. Узкій ремень, узкій кожаный поясъ для подвязыванія у мужчинъ штановъ, у женщинъ юбки. Шух. І. 120, 123, 127, 132.
Гунцво́т, -та, м. 1) = Гунцвол. Утік гунцвот. Ном. № 1173. 2) мн. = Муцик 2. Вх. Лем. 436.
Зміюка, -ки, ж. Змѣя, большая змѣя. Жила стара баба така, що вміла зміюк іскликати. Грин. II. 46.
Зубило, -ла, с. Остроконечный молотокъ, которымъ рубятъ желѣзо кузнецы. Н. Вол. у. Грин. II. 3.
Ляхопа́нський, -а, -е. Шляхетско-польскій. Встрѣчено у Кулиша. (Київ) піймався був у руки ляхопанські. К. Дз. 156.
Поколихати, -хаю, (-шу), -єш (-шеш), гл. Поколыхать, покачать. Од кулішу ніг не поколишу. Ном. № 12323. Ой нехай мої шитії рукава буйний вітер да поколише. Чуб. V. 605.
Поперестоюватися, -юємося, -єтеся, гл. Перестояться (во множествѣ). Недобра страва, як поперестоюється у печі. Богодух. у.
Рушниця, -ці, ж. Ружье. Ой упала Бондарівна близько перелазу — забив, забив пан Каневський з рушниці одразу. Чуб. V. 427. Ум. рушничка. Грин. II. 222. З рушнички золотої стріляє пташки. Гн. І. 169.
Хвантина, -ни, ж. = фантина. Баба моя носила оцю хвантину, а далі мати, а потім жінка. Лебед. у.