Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виношуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. виноситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Пронашиваться, проноситься. 2) Изнашиваться, износиться.
Дяконе́нченко, -ка, м. Внукъ діакона.
Катівня, -ні́, ж. Пытка, истязаніе. Харьк. у. Лободовск. Cм. катування.
Лосьо́вий, -а, -е. Лосій. Да в того коня золота грива, золота грива груди покриває, шовковий хвостик слід замітає, лосьові ушка ради слухають, срібні копита камінь лупають. Чуб. III. 289.
Нарегота́тися, -гочуся, -чешся, гл. Нахохотаться.
Піснотворній, -я, -є. Творящій пѣсни. Піснотворній ґеній. К. ХП. 129.
Плескатий, -а, -е. Плоскій, приплюснутый. Вас. 148. Такий плескатий, як от корж. Ком. І. 29.
Пливати, -ва́ю, -єш, гл. = плавати. Гн. II. 3. Тепер гуси не літають, ні лебеді не пливають. Гол. І. 43.
Протикати, -ка́ю, -єш, сов. в. проткнути, -ну, -неш, гл. Протыкать, проткнуть. За царя Тимка, як була земля тонка: пальцем проткни та й води напийся. Ном. № 6856.
Шалатися, -лаюся, -єшся, гл. Слоняться. Черном. Шалавсь увесь день по городу. Лохв. у. шалаєшся! кричатъ на лошадь, когда она неровно идетъ, туда и сюда сворачивая. Лохв. у.