Баблятися, -ляюся, -єшся, гл. Копаться руками въ чемъ-либо жидкомъ, мягкомъ, напр. въ тѣстѣ; пачкаться. Бабляється з діжею од самого ранку, неначе дитина пічки копає. Cм. бабратися.
Винаходити, -джу, -диш, сов. в. винайти, -йду, -деш, гл.
1) Отыскивать, отыскать, разыскать.
2) Открывать, открыть; изобрѣтать, изобрѣсти.
Дяче́нків, -кова, -ве. Принадлежащій сыну дьячка.
Забавни́й, -а́, -е́. = забарний.
Непороки, -ків, мн. Худая слава? Чим вони не люде? І добрі, й заможні; усі їх на повазі мають... Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують.
Смаркач, -ча, м. 1) Сопливецъ. 2) Молокососъ.
Спричинитися 2 Cм. спричинятися.
Ступір, -ра, м.
1) Толкачъ вмѣстѣ съ рычагомъ въ домашней толчеѣ для толченія проса.
2) = ступа 1. Носиться, як баба з ступіром.
Умерти Cм. умірати.
Шестина, -ни, ж. Шестая часть. Ум. шести́нка.