Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Досоло́джувати, -джую, -єш, сов. в. досолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Добавлять, добавить сладкаго куда нибудь.
Заґа́витися, -влюся, -вишся, гл. Зазѣваться, засмотрѣться. Мнж. 29.
Зба́яти, зба́ю, -єш, гл. Сказать, разсказать. Що таке, дідусю? — Ні, сього не збаю, — не можу — не силуй! Кузьменко (О. 1861. II. 44). Неборята молодиці, збайте за мя, збайте, мене курва зчарувала, — радиці мі дайте. Гол. IV. 498.
Здойми́ти, -млю́, -миш, гл. = здійняти. Шапку з голови здоймити. Федьк. І. 74.
Кордюк, -ка, м. = дюк. Вх. Пч. І. б.
Нігде 2 нар. = ніде́.
Обудити, -ся. Cм. обужати, -ся.
Перчити 2, -чу, -чиш, гл. О козлахъ: оплодотворять самку. Цапи... перчать кози, від чого ті стають кітні. Шух. І. 211.
Підтрухти, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Позастановляти, -ля́ю, -єш, гл. = позаставляти. Пропив і худобу всю, позастановляв, що можна було. О. 1862. VI. 29.