Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грани́т, -ту, м. Гранитъ. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту. К. Іов. 18.
Дова́рювати, -рюю, -єш, сов. в. довари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Доварити борщ треба, а то сирий. 2) Придѣлывать, придѣлать (о кузнечной работѣ). Адже ви знаєте Олексія?» — Якого не? — «Коваля.... що доварив вам кочергу, а оце недавно чаплію зробив. Кв.
Закидни́й, -а́, -е́ Многоснѣжный. Зіма закидна. Мнж. 168.
Замі́стя, -тя, с. За́городье, предмѣстье. КС. 1887. VI. 485.
Колядчаний, -а, -е. Относящійся къ колядкам. Желех.
Лиса́н, -на, м. = лисак 2 (о лошади). Желех.
Нім сз. Прежде чѣмъ, пока. Три свічки іспалало, нім ся нарадили. Гол. І. 62.
Пересипати, -па́ю, -єш, сов. в. переси́пати, -плю, -леш, гл. 1) Пересыпа́ть, пересыпать. Сидить собі в пасіці, пересипає гроші — сушить. Рудч. Ск. І. 162. Пересип борошно з ночов у діжку. 2) Пересыпать, пересыпать чѣмъ. Вас. 157. Як швець дубом шкури пересипає. Ном. № 12617. 3) Перебирать, перебрать деревянную посуду: выбросить ветхія клепки, вставить новыя и вновь стянуть обручами. То було як небудь відерце або барильце наб'ю, а тепер кадовба пересиплю, утори підріжу. Г. Барв. 347. 4) Только несов. в. Переливать изъ пустого въ порожнее, толковать попусту. Пересипають такеньки, пересипають, — панночка й зітхне: — Що бабуню! тільки говорим... МВ. (О. 1862. III. 39).
Понаколювати, -люю, -єш, гл. Наколоть (во множествѣ). Без наперстка шила, та як пальці понаколювала. Пирятин. у.
Сосник, -ка, м. Сосновая роща. Ум. сосничок.