Безпомошний, -а, -е. Безпомощный. Се вдови бідні безпомочні. Ви ж нам безпомошним защита. Мати журиться, що сама безпомошна зостається дома.
Вирій, -рію, м. Теплыя страны, куда птицы улетаютъ на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зімівлю. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла.
Горорізьба, -би, ж. Выпуклая рѣзьба, горельефъ. Панцери, бунчуки і всякі клейноди, перемішані з кістками, з Адамовими главами.... повироблювано горорізьбою з меді та з каменю по над тими надгробками.
Заполові́ти, -вію, -єш, гл. Зажелтѣть, зарыжѣть. Жито заполовіло — жнива надходять.
Зви́сока нар. 1) Высоко, на возвышенномъ мѣстѣ. Ой як мені тих дружечок позбірати, ой де мені їх звисока посажати. 2) Съ вышины. Твій престол во віки вічні звисока сіяє.
Проколядувати, -ду́ю, -єш, гл. Пропѣть коляду.
Ріжок, -жка, м. 1) Ум. отъ ріг. От баранець і позбивав собі ріжки. Варила дружечка пиріжки, защіпувала їх в три ріжки. У місяця молодика гострі ріжки. Не варт, і ріжка табаки. 2) У горшечниковъ: воловій рогъ со вставленнымъ въ тонкій конецъ гусинымъ перомъ, наполненный краской, — употребляется для раскрашиванья посуди. 3) Каждый изъ концевъ вилъ. 4) Каждый изъ концевъ развѣтвленія мотовила. 5) мн. Названіе вола съ мало расходящимися въ стороны тонкими и прямыми рогами. 45) 6) мн. Родъ прически. Шляхтянки в дрібниці не заплітаються, а в ріжки. 7) мн. Сладкіе рожки (стручк. растеніе). Купував я дівці ріжки та горішки. 8) Спорынья. Як єсть в хлібі ріжки, будуть і пиріжки, а як уродить метлиця, то буде і хліб сниться. 9) Отростки при корнѣ камыша, употребляемые въ нищу. Ласощі доставмо з води.... спичаки, рогіз, ріжки. Ум. ріжечок.
Сквар, -ру, м. Жаръ, зной. Cм. шквара.
Сурмач, -ча, м. Трубачъ. Господарь колись був у охочих козаках у Шрама сурмачем.
Удружити, -жу, -жиш, гл. Оказать услугу по дружбѣ. Тепер удружив мені, посадив на кал.