Віну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = війнути. Не чорна хмара налітала, не буйні вітри вінули, як душа козацька молодецька з тілом разлучалась. Вітрець не віне́.
За́писочка, -ки, ж. Ум. отъ за́писка.
Змочи, змо́жу, -жеш, гл. = змогти.
Негадки нар. = нігадки.
Один, одна́, одно́ числ. Одинъ, одна, одно. З одним, Богом на сто ворог. оди́н о́дного, одно 'дно́го, оди́н у о́дного, один на о́дного и пр. Одинъ другого, другъ друга, другъ у друга, другъ на друга и пр. Вони один одного покохали. Питали один в одного. Пастухи казали один до 'одного. один по одному. Одинъ за другимъ. Один по одному лист у гаї осипається. Один по одному спішать. одним один. Совершенно одинъ; единственный. Вона була хорошого роду і одним одна дочка у батька дуже багатого. одно́, в одно́. Не переставая. Ледві додому вернувсь та 'дно стогне. Я її пужалном лущу в одно. все одно. Все равно. А що ж, каже царенко, нам все одно пропадать. не одно́-десять. Не одинъ десятокъ. Не одно-десять навчив парубків пісень московських співати. одного разу. Однажды. одного ранку, вечора. Однажды утромъ, вечеромъ. Одного ранку... сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. Ум. одне́нький. Вона у мене одненька.
Понаходитися, -димося, -дитеся, гл. Найтись, отыскаться (во множествѣ). Чи понаходились же коні? — Понаходились: пан позаймав у шкоді.
Поперемагати, -гаю, -єш, гл. То-же, что и перемогти, но многихъ.
Почепити, -плю́, -пиш, гл. Нацѣпить, навѣсить, повѣсить. Почепив собі сакви на плечі. Почепила свого шиття рушник діду на шию. Ой беріть з возів, беріть шнурування ще й ватажку почепіте.
Розгасати, -сає, сов. в. розгасти, -сне, гл. безл. Размерзать, размерзнуть, таять, растаять. Саме спочатку весни розгасло так, що крий Боже! таке багновище, що ні йти, ні їхать. То була грязь затужавіла, як мороз був, а тепер то знов розгасла.
Сповісти, -вім, -віси, гл. Сказать, разсказать. Я ж би свому миленькому всю правду сповіла.
