Барбос, -са, м. Кличка собаки. За хатою коло воріт забрехав барбос наче на вовка.
Довготеле́сість, -сости, ж. Длиннотѣлость.
Мере́жуватий, -а, -е. У кожевниковъ, о кожѣ: покрытый мелкими пятнами, — «наче горохом побита».
Пооблягати, -гаємо, -єте, гл. То-же, что и облягти, но во множествѣ.
Попідслухувати, -хую, -єш, гл. Подслушать (во множествѣ).
Прихлюпнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ прихлюпувати. А дров нарубав гнилих, то вони підсохнуть трохи, та й займуться; а він возьме та й прихлюпне, та й прихлюпне водою, щоб не так горіли.
Роспланувати, -ну́ю, -єш, гл. Распланировать Я вже роспланував, де треба й хати становити.
Хльобтати, -бчу, -чеш, гл. = хлебтати. Юшечку хльобтати.
Черкати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест.
2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала.
3) Бить (огнивомъ). Кресалом черкає.
4) Ругаться, поминая чорта. Не найшов дверей та й черкає: «Шо воно за чорт там?»
5) Выпивать. Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає. Прогуляє; кажуть, черкає добре.
6) = черчати.
Шапковитий, -а, -е. Низкопоклонный. Сказано лях: такий облесливий, шапковитий.
