Занори́читися, -чуся, -чишся, гл. Упасть лицомъ внизъ. Він підскочив ти пихиць її! так і заноричилась!
Капочка, -ки, ж. Ум. отъ капка.
1) Капелька. Капочку чогось. Немножко.
2) Родъ дѣвичьяго головнаго убора. Всі дівчата в капочках і в рутяних віночках.
Нахабність, -ности, ж. Нахальство, наглость.
Попереливати, -ва́ю, -єш, гл. Перелить (во множествѣ).
Посудити, -джу́, -диш, гл. Посудить. Посудим людей раз, а люде десять раз.
Похвоськати, -каю, -єш, гл. Постегать (прутомъ, кнутомъ).
Проростати, -та́ю, -єш, сов. в. прорости, -ту, -теш, гл. Прорастать, прорасти, начинать расти. Травка проростає вже. Прорастать, прорасти сквозь что. Що мої реберечка травка проростає.
Скопа, -пи, ж. Родъ морской птицы. (На морі) ізверху риба грав; шумить скопа; шубовсь... хватає — і вгору мчить якесь звено.
Смиконути, -ну, -неш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Як смиконе!
Хвостати, -таю, -єш и хвощу, -щеш, гл.
1) Ударять кнутомъ по воздуху. Та не хвастай даремне; пішов би до плугів і там хвостав би коли волів. Липов у.
2) О дождѣ: лить съ шумомъ. Ой єсть у полі а чорная хмара, і із тиєї хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мні головку сполоще.