Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

схороняти

Схороняти, -няю, -єш, сов. в. схоронити, -ню́, -ниш, гл. = ховати, сховати. А вже твою милу схоронили. Мет. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СХОРОНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СХОРОНЯТИ"
Бержулочка, -ки, ж. Встрѣчено въ пѣснѣ (Чуб. V. 1088, № 232) съ испорченнымъ текстомъ; если не искаженіе, то — названіе коровы?
Відрубок, -бка, м. Отрубокъ.
Карбівник, -ка, м. = карбівничий 1.
Крилатий, -а, -е. Крылатый. Його хотять крилаті вовкулаки ззісти. Чуб. І. 13. ...вітре мій єдиний, легкий, крилатий. Шевч. 643. Кого ж він по світах шукає? Орлицю сміливу, крилатшу над орла. К.
Напро́хувати, -хую, -єш, сов. в. напроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = напрошувати.
Ого! меж., выражающее удивленіе. Ого, чудеса! вербовиї колеса. Ном. № 7831.
Очі Cм. о́ко.
Плетянка, -ки, ж. 1) Огороженный источникъ (криниця). Желех. 2) Сплетенная изъ соломы лента, изъ которой сшивается потомъ шляпа. Гол. Од. 56.
Семерик, -ка, м. 1) Семь паръ воловъ. Рудч. Чп. 253. 2) Сито средней густоты, имѣющее въ основѣ 3, въ уткѣ 4 волоса. Вас. 152.
Струб, -бу, м. и пр. = зруб и пр. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СХОРОНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.