Берізка, -ки, ж.
1) Ум. отъ береза.
2) Раст. а) Вьюнокъ, Convolvulus arvensis L. б) Cuscuta epilinum.
Виговорити, -ся. Cм. виговорювати, -ся.
Гиль! меж. = гиля. Гиль, мої гуси, вуть, мої ушки. гиль-гу и употребляется какъ существительное въ значеніи: околесица, чушь. Прийшов отой брехун, як заніс гиль-гуси.
Го́рдити, -джу, -диш, гл. Пренебрегать. Знати, вона мною гордить. Убогими не гордили.
До-xу́да нар. їсти до худа. Ѣсть такъ, что ѣда не идетъ впрокъ. Ми їмо з корита досита, ви ж їсте з блюда до-худа.
Золотогривий, -а, -е. Имѣющій золотую или золотистаго цвѣта гриву. Сів на золотогривого коня... і приїхав до царя.
Патякати, -каю, -єш, гл. Разглагольствовать. Сидить з п'яницями, патякає.
Попередочку нар. Ум. отъ попереду.
Тупій, -пія, м.
1) Спинка, тупая сторона ножа.
2) = тупиця.
Чаїник, -ка, м. Въ сказкѣ: птенецъ пигалицы. Двадцять качиних дітей, а одно чаїне. От чаїник і каже....