Дев'ятьде́сять, -тьо́х, чис. Девяносто. Як би Сара вродила, що вже їй дев'ятьдесят років? І жив Енос дев'ятьдесять років і появив Каінана.
Дим, -му, м. Дымъ. Стид не бим, очей не виїсть. Хто вітру служить, тому димом платять. Намітка як дим тоненька. По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. Ди́мом пішло́ , — взяло́ся. Сгорѣло. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. Ум. Димо́к, димо́чок. Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає.
Куделити, -лю, -лиш, гл.
1) Прясть. Коли б ти, приданочко, добра, то б сидім дома; а в тую метелицю куделила б куделицю.
2) Таскать за волосы.
Ману́рія, -рії, ж. Пожитки? Ну, оце вже всю манурію свою поскладала, то можна й їхати.
Плямкати, -каю, -єш, гл. Чавкать, причмокивать губами.
Помінити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Обѣщать. Та вна мені помінила подарунок дати. 2) Загадать. Як зацвіте вишня на св. вечір — збудеться, на що помінила.
Пообчищатися, -щаємося, -єтеся, гл. Обчиститься, очиститься (о многихъ).
Ткачук, -ка, м.
1) Подмастерій ткача.
2) Сынъ ткача.
Удовувати, -вую, -єш, гл. Вдовствовать. Живе вона сама собі, вдовуючи, і хлопчик у неї.
Уторопити, -плю, -пиш, гл. очі. Уставить глаза. Очі второпать на неї.