Бех, -ха, м.
1) Раст. Cicuta virosa L.
2) Въ заклинаніяхъ употребл. какъ болѣзнь, родственная съ бешихою. Богородице Діво! прошу тебе вишептать і вимовить бех і бешиху.
Гу́слі, -сел, ж. мн. 1) Гусли. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! На гуслі грає, красно співає. 2) Скрипка. Въ свадебной пѣснѣ: Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. Ум. Гу́сленьки. гу́слоньки, гу́совки. Та все стиха у гуслоньки грає. Гусовки шмарте до гусевниці.
Доконтетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Докормить, прокормить до какого либо времени. Віл той, шо встав, каже.... «Хазяїн наш шось дуже мало паші має. До весни ще далеко, — чим він нас доконтетує до весни?
Курячий, -а, -е. Куриный, пѣтушій. Поставили собі хатку на курячій ножці. Іди собі на очерета, на болота та на дрімучі ліса, де курячий глас не заходить. куряча голова. Дуракъ. Не плачте, курячі голови, вам треба радуватись, а не плакать. куряча лапка. Раст. Trifolium montanum. Воно і походить на курячу лапку. курячі очки. Раст. Курослѣпникъ, Anagallis arvensis L. куряча сліпота. a) Болѣзнь глазъ. Як що перший раз побачиш (горицвіт) та насушиш, то воно добре од курячої сліпоти підкурювати. б), Раст. = курячі очки. У Рогов.: Ranunculus polyganthemus. У Ranunculus acris. куряче стегенце. Раст. = куряча лапка? Куряче стегенце в борщ по весні кришуть.
Побожний, -а, -е. Набожный, благочестивый. От як розжився той чоловік, то покинув і пить, — і такий побожний зробився.
Погудити, -джу, -диш, гл. Выразить порицаніе, охулить. Сестру похвалять, мене погудять.
Постругати, -гаю, -єш и постружу, -жиш, гл.
1) Построгать нѣкоторое время.
2) Перестрогать (во множествѣ).
3) — дорогу. Почистить, вычистить. Постружу дороженьку к святому Різдву, — сніжком припаде.
Потребен, -бна, -не = потрібний.
Спокутувати, -тую, -єш, гл. — гріх. Искупить грѣхъ. Гріхи спокутувати. А ти гріх мій спокутуєш в людях сиротою.
Царинний, -а, -е. Относящійся къ царині. царинний дід = цари́нник. царинні пісні. Пѣсни, которыя поютъ при обходѣ поля на Тройцынъ день.
