Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надулісся

Надулі́сся, -ся, с. Мѣсто возлѣ лѣса, опушка лѣса. А що то ти, чоловіче, робиш? Защо ти нашого німого старця б'єш? — обізвавсь до нього чоловік із надулісся, та й гукнув на товариство, а ті так і вискочили з лісу. Кв. Пов. (изд. 1887, т. II. 9).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 487.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДУЛІССЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДУЛІССЯ"
Баби́нець, -нця, м. Отдѣленіе въ церкви, въ которомъ стоять женщины, — обыкновенно первое послѣ входного. Шух. I. 115. В церкві було повнісінько. Въ правім притворі стоили чоловіки та парубки, в лівім діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата. Левиц. І. 13.
Вилежати, -ся. Cм. вилежувати, -ся.
Володіння, -ня, с. Владѣніе.
Зажовтілий, -а, -е. Зажелтѣвшій.
Повипродувати, -дую, -єш, гл. Распродать (во множествѣ). Усе вже повипродувала, — нема ні глечичка молока.
Повідростати, -таємо, -єте, гл. Отрости (во множ.). Не голим голов, от волосся і повідростало. Стор. II. 36.
Протурити Cм. протуряти.
Чеверниця, -ці, ж. Насѣк. Pyrochroa coccinea. Вх. Пч. 1. 7.
Ченець, -нця, м. = чернець. Роспроклятий ченець, що видумав чіпець. Грин. III. 461.
Шпол, -лу, м. Совокъ, которымъ виливаютъ воду изъ лодки. МУЕ. І. 40. Cм. шпола.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДУЛІССЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.