Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Боярство, -ва, с. Боярство, бояре.
Бридаль, -ля, бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Cм. брид 2, бридій.
Вагота, -ти, ж.
1) Тяжесть. Ваготу набірати. Звелів водам згромадитись на хмарах. І ваготи не чують, не порвуться.
2) Беременность. Сестра у ваготі ходить.
Вирід, -роду, м. Выродокъ, уродъ. Нема роду без вироду.
Закли́н, -ну, м. Заклятіе. Гроші ті (скарб) заклинені, бо той, що клав, казав: котра рука поклала, то та най їх озме. Отже той заклин мусить вигоріти.
Кучерь, -ря, м. Употребляется преимущ. во мн. ч. 1) кучері. Кудри. А твій кучеръ... остригли, і рости не хоче. Голова в кучерях, як у золотому вінку. О клубящемся туманѣ: Туман, мати, по дорозі у кучері в'ється. 2) Хвостовыя перья у селезня. Кучері в качура на хвості. Галицкіе парни-покутяне украшаютъ ими свои шляпы, гдѣ они называются также кучерями. 3) Родъ орнамента съ завитками, употребляемаго въ вышивкахъ, нашивкахъ на одеждѣ, рѣзьбѣ и пр. 4) Украшенія изъ загнутаго металлическаго листа у крышки курительной трубки.
Повидати, -даю, -єш, гл. Повидать. Виведи нас з хати на двір погуляти, світа повидати. Ой почувайте і повидайте, що на Вкраїні постало.
Сік, со́ку, м. Сокъ. Сік березовий. Не пиво диво — дивнійший сік, що раз у рік.
Трай, траю, м. Судьба, успѣхъ, удача, счастіе. Аби їм Бог дав хліба і соли, трай добрий і вік довгий.
