Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замиготіти

Замиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. Опат. 5. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати. МВ. І. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИГОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИГОТІТИ"
Веселувати, -лую, -єш, гл. Играть свадьбу, гулять на свадьбѣ. Аж тиждень веселували, як Марка женили. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Героїти, -рою, -їш, гл. Вдохновлять геройскими чувствами. Любов к отчизні де героїть, там сила вража не устоїть. Котл. Ен. V. 52.
Ґе́ґавка, -ки, ж. = Гоголь. Вх. Зн. 11.
До́вшати, -шаю, -єш, гл. Удлиняться, становиться длиннѣе. Великі світлиці (здавалось у сні) ширшали, довшали. Левиц. Пов. 539.
Кланцатий, -а, -е. Зубастый. Желех.
Надвереджа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. надвереди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Надрываться, надорваться (при подъемѣ тяжести).
Оплін, -ну, м. 1) Въ повозкѣ: деревянная подушка, лежащая на оси; на ней лежитъ кузовъ. Чуб. VII. 402. 2) Перекладины, положенныя на копылы въ саняхъ для связки полозьевъ. Брацл.
Порозвережувати, -жую, -єш, гл. Развередить (во множествѣ).
Шкорупкий, шкоруплий, -а, -е. Не гладкій, заскорузлый. Шкорупка дорога. Н. Вол. у. Шкорупле полотно. Н. Вол. у.
Шрітати, -таю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМИГОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.