Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замиготіти

Замиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. Опат. 5. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати. МВ. І. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИГОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИГОТІТИ"
Бабунечка, -ки, ж. Ум. отъ бабуня.
Висліджування, -ня ср. Выслѣживаніе.
Гарасівка, -ки Узкая красная шерстяная ленточка. гарусная лента. Желех. Гол. Од. 54. 47. О. 1862. II. 9.
Доле́жка, -ки, ж. Плодъ, которому необходимо нѣкоторое время полежать, чтобы дозрѣть.
Краятися, краюся, -єшся, гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. Чуб. V. 47. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв. Гол. І. 294.
Му́ркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] му́ркнути, -ну, -неш, гл. 1) Мурлыкать, мурлыкнуть. Кіт сидить та муркає. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 2) Бормотать, разъ забормотать. Муркнув щось таке, що й не розбереш, та й пішов.
Плювати, -плюю, -єш, гл. Плевать.
Розмелкуватий, -а, -е. О колесѣ: съ большимъ отверстіемъ, чѣмъ нужно, чѣмъ толщина оси. Розмелкувате колесо. Черк. у.
Розчурукати, -каю, -єш, гл. = розчумати. Поки ж то ми розчурукали та зупинились. О. 1861. XI. Кух. 33.
Шкільний, -а, -е. Школьный. Початкові шкільні книжечки. К. ХП. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМИГОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.