Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замиготіти

Замиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. Опат. 5. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати. МВ. І. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИГОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИГОТІТИ"
Багро, -ра, с. = багор 2. Угор.
Бубусі гл. Дѣтск.: падать, упасть.
Кацалап, -па, м. Презрительное отъ кацап. Грубый великоруссъ, великорусскій мужикъ. Св. Л. 249.
Набруни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Пустить почки. Вже дерево набрунилось. НВолынск. у.
Сільниця, -ці, ж. Солонка. Желех. Вх. Лем. 465. Ум. сільничка.
Службонька, -ки, ж. Ум. отъ служба.
Стадницький, -а, -е. Относящій къ пастуху лошадей. Залізний стадницький пірнач і тепер е.... в Чорноморії. О. 1862. II. 61.
Стямитися, -млюся, -мишся, гл. 1) Лишиться разсудка. Хай він стямиться. Сосн. у. 2) Опомниться, сообразить. Воно вже стямилось, мерщій би полетіло так із шерсти не виплутає ніг. Греб. 381. І не стямишся, відкіль вітер повіє. Ном. № 2711. Турки не стямились да в ростіч. ЗОЮР. І. 6.
Тупотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тупотати. Росердився мій миленький аж ногами тупотить. Н. п.
Упогонити, -ню, -ниш, гл. Умѣть, быть въ силѣ погонять воловъ, запряженныхъ въ плугѣ, и управлять ими. Я оціх волів сам упогонив, а хлопець не впогоне. Волч. у. (Лобод.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМИГОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.