Відвічати, -ча́ю, -єш, сов. в. відвітити, -чу, -тиш, гл.
1) Отвѣчать, отвѣтить. Вовк... питає його: «Чого ти тут ходиш?» — Сірко одвіча.
2) Отвѣчать, нести на себѣ отвѣтственность, отвѣтить. Смійся, смійся, а за смішки плачем одвітиш. Гуляй, душа, у роскоші, — відвічаю. Він одвічає, а той остається у боці.
Доброві́льний, -а, -е. Доброжелательный. Да чи він (батько женихів) добрий, да чи добровільний, да чи такий, як мій рідний.
Заховати, -ваю, -ешъ, гл.
1) Спрятать, запрятать. Украдешь одежу и заховаешъ. Рудч.
2) Сохранить, уберечь. Видъ урокивъ и Богъ не заховае. Заховай носъ одъ сього лыха!
3) Похоронить. Заховае хоть и пипъ Абы грошей сорокъ кипъ. Сама хоче мене маты в землю заховаты.
Зжина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зжати, зіжну, -неш, гл. Сжинать, сжать. Зжав менший брат свою пшеницю. Наш Господар рано встав, зо всіх полів жито зжав.
Знакомість, -мости, ж. = знакімля.
Макові́йка, -ки, ж. = маковій 1.
Осавул, -ла, м. Есаулъ. Беруть коня осавули, товариство зброю.
Паздерник, -ка, м. Октябрь.
Попускатися, -каюся, -єшся, сов. в. попуститися, -щуся, -стишся, гл. Допускать, допустить себя до чего. Як свиня вкусить, або жінка попоб'є, то на страшний суд не встанеш, щоб ти не попускався.
Фальшівник, -ка, м. Фальсификаторъ, поддѣлыватель.
