гожий
Гожий, -а, -е. 1) Хорошій, красивый. Ой мій сину гожий, женися небоже! Така красна, коби рожа, як тополя, така гожа. 2) = погожий 1. Гожа вода. 3) Благопріятный, удобный. Гожого часу підожду. Звінчав дітки однолітки в гожий час. 4) Нужный, годный. На́ тобі, небоже, що мені не гоже.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 299.
Том 1, ст. 299.