барвінець
Барвінець, -нця, м. = барвінок. Під кудерним деревцем, під зелененьким барвінцем. Пішла в городець, рвала барвінець. вінець-барвінець. Вѣнокъ изъ барвінку.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 29.
Том 1, ст. 29.