банькатий
Банькатий, -а, -е. Имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Cм. балухатий.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 27.
Том 1, ст. 27.