вутка
Вутка, -ки, ж. = утка. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Ум. вутінка, вуточка. Летять одинадцять вутінок.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Том 1, ст. 260.