вороння
Вороння, -ня, с. соб. Вороны. А вороннє клює-щипле личенько козаче.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Том 1, ст. 255.