балувати
Балувати, -лую, -єш, гл. 1) Проводить время въ балахъ, пировать. 2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 25.
Том 1, ст. 25.