чавити
Чавити, -влю, -виш, гл. Давить, мять.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 442.
Том 4, ст. 442.