худобина
Худобина, -ни, ж. Скотина, одна скотина. Запрагай коня: Господь дає тобі худобину ( = коня). В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині. Мав дещо худобини.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 418.
Том 4, ст. 418.