Перейти к содержимому
Словарь Гринченко

тяг

Тяг, -гу, м. 1) Тяга, движеніе воздуха. Дивись, вієш, а тягу зовсім нема. 2) тягу дати. Уйти, убѣжать, удрать. Він, взявши торбу, тягу дав. Котл. Ен. І. 5. А він боявся її трохи.... та й тягу з хати. Рудч. Ск. II. 174.

Источник: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 300.