торопати
Торопати, -паю, -єш, гл. 1) Бѣдствовать, влачить жизнь. 2) Болтать.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 276.
Том 4, ст. 276.