випрямляти
Випрямляти, -ля́ю, -єш, сов. в. випрямити, -млю, -миш, гл. Выпрямлять, выпрямить.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 180.
Том 1, ст. 180.