тарган
Тарган, -на, м. 1) Тараканъ, Blatta. Та й хороша: як тарган у сметану впав. 2) Названіе вола дымчатаго цвѣта. Ум. таргане́ць, тарганчик.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 248.
Том 4, ст. 248.