порядок
Порядок, -дку, м. 1) Порядокъ. Сирота плаче, сильненько ридає, що порядку немає. 2) — давати. Распоряжаться. 3) у поря́док. По порядку. Ум. порядочок. Рад би я встати до свого дитяти порядочок дати.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 356.
Том 3, ст. 356.