поломня
Поломня, -ня, по́лом'я, -м'я, с. = полум'я. Поломня йде до небес. А він загадав їй рибоньку жарить без вогню і без полом'я. Ум. полом'ячко.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Том 3, ст. 287.