політ
Політ, -льо́ту, м. Полетъ. Він сам за мною залетів, за моїм тихим польотом.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 284.
Том 3, ст. 284.