повинорювати

Повинорювати, -рюю, -єш, гл. Выискать (во множ.). Та тут хоч печериці і єсть, так за бісовою дітворою не вбачиш їх: як де нагибають, так і повиморюють. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Источник: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 214.

Случайные слова

Згу́снути, -ну, -неш, гл. Сгустѣть. Пара від холоду згусне. Дещо. 89.

полностью...

Ріпник, -ка, м. Работникъ, добывающій нефть. Желех.

полностью...

Дівча́чий, -а, -е = Дівочий. Чого ж голосиш там? чого нявчиш дівчачим голоском? Сніп. 21. Ой хлоп'яча біда — у некрути брати, а дівчача біда — нерідная мати. Чуб. ІІІ. 892. Дівча́чий бог. Шуточное названіе аиста. Лохв. у.

полностью...