плюта
Плюта, -ти, ж. Дождь, дождливая погода. А дождж такий пере, плюта така. Ум. плютка. Ой на дворі плютка, тогди нам добре тутка.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 199.
Том 3, ст. 199.