назімий
Назі́мий, -а, -е. Озимый. Ми віночки плетемо не з золота, — з яриці, з назімої пшениці.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 489.
Том 2, ст. 489.