надламувати
Надла́мувати, -мую, -єш, сов. в. надлама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Надламывать, надломить.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 484.
Том 2, ст. 484.