мотузник
Моту́зник, -ка, м. Веревочный мастеръ, канатный мастеръ.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 450.
Том 2, ст. 450.