борг
Борг, -гу, м. Кредитъ, долгъ. Борг умер, зачекай не жиє́: хто не має грошей, най не п'є. боргом. Въ долгъ. Боргом мені жид дасть тютюну. на борг брити = набір брати. Бо вже на борг хлоп не хочет горілоньку брати.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 86.
Том 1, ст. 86.