листячко
Ли́стячко, -ка, с. соб. Ум. отъ листя.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 363.
Том 2, ст. 363.