лестиво
Лести́во нар. Льстиво. Найгірший народові ворог бува той, хто лестиво вихваляє нас, щоб ми не по правді про себе думали.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 356.
Том 2, ст. 356.