куча
Куча, -чі, ж. 1) Куча. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. мала куча. Игра, въ которой съ крикомъ «мала куча!» играющіе валятъ одинъ другого въ кучу. 2) Клѣть для птицъ. Лисичка прибігла і вп'ять украла (курочку); принесла додому, заперла в кучу. 8) Хлѣвъ для свиней. Ум. кучечка, кучка.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 334.
Том 2, ст. 334.