курча
Курча, -чати, с. 1) Цыпленокъ. 3 курчатами квочка... кублилась у моркві. В запалі налетів на Мага, як на мале курча шулік. ходить, як курчата погубив. Имѣетъ растерянный видъ. 2) мн. курчата. Трещины въ кожѣ на рукахъ и ногахъ отъ холода и вѣтра. Ум. курчатко, курчаточко. Ой висиділа квочка четверо курчаток. Уже яєчко наклюнулось, то й курчатко незабаром вилупиться.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 331.
Том 2, ст. 331.