кітка
Кітка, -ки, ж. Кошка. Рано пташка заспівала б, як би кітка не ззіла. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 246.
Том 2, ст. 246.