білявиця
Білявиця, -ці, ж. = білявина. Та де ж моя білявиця, що і не видаю.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 68.
Том 1, ст. 68.