затугавіти
Затуга́віти, -вію, -єш, затугну́ти, -гну, -неш, гл. Загустѣть, затвердѣть; уплотниться. Болото затугавіло, що й ноги не витягнеш. Трохи хай глина затугне, тоді можна ще замазать. Cм. затужавіти.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 110.
Том 2, ст. 110.