заставка
Заста́вка, -ки, ж. 1) Заслонка, заставка. 2) Вешнякъ, ставень для удержанія воды въ плотинахъ и запрудахъ. З млина вийшов мірошник заставку заставлять. hа всі за́ставки. Изо всѣхъ силъ, во всю ивановскую, во всѣ лопатки и пр. Сі баби ніяк не збагнуть, що сьогодні можна з чоловіком рубатись на всі заставки, а завтра гуляти вкупі по братерськи. Стьожка довгими кінцями так і має на всі заставки. Гей, ріжте на всі заставки музики. На всі заставки лає. Ум. за́ставочка. У лотоках заставочки мельник заставляє.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 100.
Том 2, ст. 100.