жилний
Жи́лний, -а, -е.. Cм. жилавий. В жилний четвер купаються від чорної хороби. Cм. жилник.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 484.
Том 1, ст. 484.