Перейти к содержимому
Словарь Гринченко
Список слов

дуга

Дуга́, -ги́, ж. Дуга — согнутая линія или согнутый дугою предметъ; часть различныхъ снарядовъ. Шух. І. 98, 199, 224, 225, 228, 278. Также дуга въ упряжи. Ой ти старий дідуга, ізогнувся як дуга. Н. п. Гне з лози дугу. Дід за дугу, а баба вже й на возі. Ном. № 5768. Ум. ду́жка, ду́жечка.  

Источник: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.