дослідник
До́слі́дник, -ка, м. Изслѣдователь. Вельми поважний дослідник польської старосвіщини.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 429.
Том 1, ст. 429.