додбати
Додба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Дополнить. Ніхто його не додбає, а ні розруйнує.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 409.
Том 1, ст. 409.