дах
Дах, -ху, м. Кровля, крыша. Летів птах через Божий дах: «тут моє діло на огні згоріло.» Тріщало, неначе дах зривало з хати. Ум. Дашо́к.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 359.
Том 1, ст. 359.