адукат
Адука́т, адука́нт, -та, м. Адвокатъ. Адукат, то такий пан, що помагає брехати. Не оббірайсі мені за адуката.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 4.
Том 1, ст. 4.