гутіти
Гуті́ти, -чу, -тиш, гл. 1) Шумѣть, гудѣть, шипѣть. 2) О тетеревѣ: кричать, токовать.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Том 1, ст. 344.