гукля
Гу́кля, -лі, ж. Распутная, гулящая женщина. ; блудница.
Источник:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Том 1, ст. 337.