Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпорина, -ни, ж. Шесть, которымъ отталкиваютъ неводъ на глубину. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Воріх, -ха, м. = оріх. Желех.
Дарува́ння, -ня, с. Дареніе.
Кошарище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояла кошара. Желех.
Майсте́рни́й, -а, -е. Мастерской; искусный, способный къ мастерству. Майстерна людина. Г. Барв. 435. Я майстерний до сього діла. Там у Рожеві народ усе майстерний. Кіевск. у.
Моргу́ха, -хи, ж. 1) Моргунья, часто мигающая глазами. 2) Кокетка, женщина, заигрывающая съ мужчинами. Латин дочку мав чепуруху, проворну, гарну і моргуху. Котл. Ен. IV. 15. Була моргуха та очицями поводила чи на парубків, чи хоть і на нашого братчика та жодному нищечком признавалась, що тілько його одного любить, а зо всяким женихалась. Кв. І. 253.
Обмана, -ни, ж. 1) Обманъ, надувательство. Як будеш посилати обманою, то будеш в сирій землі пропадати. Грин. III. 237. Це вже світова обмана та й годі: учора осьмушечка була півкопи, а сьогодні три гривні. Лебед. у. 2) об. Обманщикъ, обманщица. Дівчино-рибчино, яка ж ти обмана! Грин. III. 209. Ум. обманонька.
Порохнявий, -а, -е. = порохнавий. Церква стара, аж поросла, аж порохнява. Чуб. II. 192.
Пхе! меж. Фи! Бач, яке пхе! і не приступу до його.
Чарівничий, -а, -е. Волшебный, очаровательный, чарующій. К. Бай. 73. Проказала вона сі слова чарівничі, — вони (молода й дружки) й выпорхнули вікном, одна по другій, тільки крильцями лупотять. МВ. ІІ. 67.